Опубліковано: 25.06.2026

Український інститут правової політики, спільно з іншими аналітичними центрами, звернувся до влади із закликом забезпечити створення ефективного Бюро економічної безпеки України

Голові ВРУ України

Прем’єр міністру України

Народним депутатам України

Шановний Руслане Олексійовичу! 

Шановна Юліє Анатоліївно!

Шановні народні депутати України та члени Кабінету Міністрів України!

Аналітичні центри, що спеціалізуються на економічній політиці, висловлюють Вам свою повагу та звертаються до вас із закликом забезпечити створення ефективного органу протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави – Бюро економічної безпеки України (БЕБ).

Призначення нового керівника БЕБ, який був обраний за результатами прозорого конкурсу, є важливим кроком для перезавантаження органу, водночас це не є завершенням реформи. Наступним етапом має стати створення інституційно спроможного Бюро, яке матиме достатні повноваження, ресурси та гарантії для ефективної боротьби з економічними злочинами й тіньовою економікою.

Відповідні вимоги закріплені у міжнародних зобов’язаннях України, зокрема, в рамках процесу європейської інтеграції, Дорожній карті з питань верховенства права, Комплексному плані реформування органів правопорядку на 2024–2027 роки, а також у програмі Ukraine Facility.

Європейська Комісія у Звіті щодо України в рамках Пакету розширення ЄС наголошує на необхідності подальшого реформування БЕБ шляхом переатестації персоналу, забезпечення органу належними фінансовими, людськими і технічними ресурсами, а також гарантування його інституційної незалежності, шляхом визначення Бюро як центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Наразі оплата праці детективів БЕБ орієнтовно у 2 раза нижча, ніж у НАБУ чи інших антикорупційних органах, через застосування заниженого базового коефіцієнта (2102 грн проти 3328 грн). Через нестачу фінансування Бюро укомплектоване лише на 28%: із необхідних 4000 працівників працює близько 1145, а у 2025 році орган втратив ще близько 150 працівників. Тому необхідно підвищити коефіцієнт посадових окладів до 3328 грн (шляхом внесення відповідних змін у постанову Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 № 1068) і таким чином вирівняти систему оплати праці БЕБ із іншими правоохоронними органами. 

Крім того, необхідно забезпечити і інші рівні фінансові умови у працівників БЕБ із  працівниками ДБР та НАБУ, забезпечити рівні соціальні гарантії та посилити гарантії незалежності органу (БЕБ).

Важливим для громадськості також є оцінювання ефективності та результативності діяльності БЕБ, за визначеними об’єктивними ключовими показниками, періодичні публікації на офіційному веб-сайті органу інформації про результати своєї діяльності. Також доцільним є встановлення контролю за обов’язковою реєстрацією скарг та заяв бізнесу щодо неправомірних дій службовців БЕБ та проведенням дисциплінарних проваджень.

Такі зміни мають забезпечити реальну спроможність БЕБ виконувати свою ключову функцію — протидію економічним злочинам, захист легального бізнесу та детінізації економіки.

Закликаємо Кабінет Міністрів України, народних депутатів забезпечити повноцінне інституційне перезавантаження БЕБ, надати органу необхідний спеціальний статус та належні повноваження, забезпечити відповідні фінансові й технічні ресурси.

Сподіваємося на відповідальність органів влади та готовність ухвалювати рішення, які зміцнюють довіру до державних інституцій, підтримують чесний бізнес і сприятимуть економічній стійкості України.

З повагою

Аналітичні центри:

Центр соціально-економічних досліджень – CASE Україна

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій

Інститут соціально-економічної трансформації 

Центр економічної стратегії

Український інститут правової політики

Мережа захисту національних інтересів “АНТС“

Growford Institute

Центр громадської експертизи

Інститут податкових реформ

Асоціація податкових консультантів

Аналітичний центр Advanter Group

Офіс шеф-економіста Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України 

Податкова група Економічної експертної платформи

Інститут фінансів та права

Аналітичний центр “Технології Прогресу”

УІПП, спільно з ІСЕТ, підготував дослідження  ефективності роботи Бюро економічної безпеки України у 2024–2026 роках

УІПП, спільно з ІСЕТ, підготував дослідження ефективності роботи Бюро економічної безпеки України у 2024–2026 роках

Аналіз ефективності роботи БЕБ здійснювався фахівцями аналітичних центрів ІСЕТ та УІПП на основі даних, отриманих з таких джерел: - Офіційних Звітів БЕБ за відповідні роки, розміщених на веб-порталі Бюро. - Статистичних даних, розміщених у Звітах Офісу Генерального...

ІНСТИТУТ, РАЗОМ З ІНШИМИ АНАЛІТИЧНИМИ ЦЕНТРАМИ, ЗВЕРНУВСЯ ДО МІНІСТЕРСТВА ФІНАНСІВ ЩОДО ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ATAD

ІНСТИТУТ, РАЗОМ З ІНШИМИ АНАЛІТИЧНИМИ ЦЕНТРАМИ, ЗВЕРНУВСЯ ДО МІНІСТЕРСТВА ФІНАНСІВ ЩОДО ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ATAD

Нещодавно для публічного обговорення розміщений законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації правил протидії практикам ухилення від сплати податків відповідно до Директиви Ради (ЄС) 2016/1164/ЄС (ATAD)».

Директор Інституту, Єфрем Лащук, взяв участь у зустрічі з представниками Міжнародного валютного фонду

Директор Інституту, Єфрем Лащук, взяв участь у зустрічі з представниками Міжнародного валютного фонду

19 травня відбулась зустріч представників провідних аналітичних центрів України (серед яких був Єфрем Лащук, директор Український інститут правової політики) з Прішилою Тофано, постійною Представницею Міжнародного Валютного Фонду (International Monetary Fund) в...

УІПП підписав Звернення аналітичних центрів щодо неефективності окремих програм Уряду

УІПП підписав Звернення аналітичних центрів щодо неефективності окремих програм Уряду

Аналітичні центри звертаються до Президента України, Кабінету Міністрів та профільних комітетів Верховної Ради з пропозиціями: запровадити обов’язкову верифікацію доходів і майнового стану для участі у програмах масової соціальної підтримки – на основі вже діючої інфраструктури (Дія, реєстри нерухомості та транспортних засобів); скасувати кешбек на пальне – перенаправити видатки на адресну транспортну підтримку ВПО, родин загиблих та малозабезпечених; збільшити фінансування програми страхування воєнних ризиків до рівня, достатнього для залучення приватного капіталу; зобов’язати Мінекономіки та Мінсоцполітики щоквартально публікувати звіти щодо ефективності всіх програм підтримки з вимірюваними KPI та незалежною верифікацією.